4 травня цього року вперше відзначався Міжнародний день протидії булінгу.
За даними ЮНІСЕФ, майже 70% дітей по всьому світу потерпають від цькування з боку однолітків. Водночас, Україна посідає 4-е місце серед європейських країн з найвищим рівнем булінгу.
Зважаючи на масштаб і серйозність проблеми, з учнями ліцею систематично проводяться бесіди, навчально – психологічні тренінги та профілактичні заняття з протидії поширенню негативної тенденціі серед молоді.
На жаль, поняття дискримінація поширюється і на дітей, сьогодні це явище знайшло назву «булінг». Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, цькування) — це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Причими дискримінаційного ставлення є такі ж, як і у дорослих, а саме: мова, стать, національність і раса, зовнішній вигляд, можливість навчання та особливості розвитку, наявність захворювань, соціальний статус. Найстрашніше, що дискримінація може проявлятися як з боку дорослих, так і від самих дітей. Важливим є те, що подібне явище в дитячому віці сприймається трагічніше і болючіше, і може стати причиною психологічної травми!!
Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування — це тривалі в часі, повторювані дії, а одинична сутичка між школярами не може вважатися булінгом. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але один із них впав і вдарився — це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи «відфотошоплені» знімки дитини — потрібно негайно діяти!
