Малюнок

Хлопчик щось малював. Вчитель сказав: – Цікавий малюнок. Кого ти зобразив на ньому? – Це – Бог. – Але ж ніхто не знає, який є Бог. – Коли я закінчу малюнок, то знатимуть усі. Невдовзі по народженні братика, маленька Сахі попросила батьків залишити її саму із немовлям. Дорослі занепокоїлися, бо знали, що чотирилітні діти частенько […]

Детальніше

Морські зірки

На морі лютувала страшна буря. Сильні пориви холодного вітру, здавалося, прошивали воду і вона підносилася догори велетенськими хвилями, що падали на пляж, немов удари ковальського молота. І кожна хвиля на десятки метрів викидала раків, молюсків та інших морських мешканців. Здавалося, немовби морське дно проорювали гігантські сталеві лемеші. Та ось буря стихла – так само раптово, […]

Детальніше

Кольорові крейдочки

Ніхто не пам’ятав, коли той чоловік з’явився в місті. Здавалося, що був там завжди – на тротуарі вельми залюдненої вулиці, де розмістилося багацько крамниць, ресторанів, кінотеатрів, де увечері любили прогулюватися міщани, де призначали побачення закохані. Він сидів на колінах на тротуарі і кольоровими крейдочками вимальовував ангелів, дивовижні крайобрази, по вінця залиті сонцем, усміхнених дітей, розквітлі […]

Детальніше

Що нас відділяє від смерті

Один мудрець сів на корабель, аби переплисти море. На середині шляху раптом налетіла страшна буря. Височезні хвилі кидали корабель з одного боку в другий, наче галузку. Усіх опанував страх: хтось молився, хтось поривався кричати, а ще хтось кинув у море весь свій пожиток. Лише мудрець був незворушний. Нарешті буря стихла. Поволі на обличчя подорожніх повернувся […]

Детальніше

Восьмий день

Наступного дня Господь знову споглядав на те, що створив. Треба було дещо поправити. На березі ріки лежали чудові камінці: сірі, зелені, плямисті. А під землею каміння було стиснене і пригнічене. Бог порухав те підземне каміняччя – й у земній товщі з’явилися діаманти і смарагди. Мільйони дорогоцінних скарбів, схованих у глибинах. Господь глянув на квіти – […]

Детальніше

Старі скрипки

На торгах розпорядник підняв догори скрипки. Були вони подряпані, понищені, а струни порозтягувалися й обвисли. Торговиць вважав, не варто марнувати час на старі скрипки, а проте показав їх усім, посміхаючись. – Скільки за них дасте? Почнемо від … ста тисяч лір. – Сто п’ять! – обізвався якийсь голос. Потім сто десять. – Сто п’ятнадцять! – […]

Детальніше